Літературно-мистецькі зустрічі

 

“Б е з   п р а б а т ь к і в с ь к о ї  с в я т о ї   м о в и  і

с о л о в” ї н о ї   п і с н і  н а р о д у   н а ш о г о 

 н е м а є»

—  літературно-мистецькі зустрічі з письменниками  та виконавцями української пісні Уманщини в бібліотеці-філії №5.

Прекрасна наша мова, бо писалась людьми з незглибимими душами, кров’ю гарячих сердець. Це мова самого народу. Це мова Кобзаря, якого ми любимо і яким пишаємось, якого знає і шанує весь світ. Слово – чисте і міцне, мов  криця, геніальної Лесі Українки, майстрів поетичного слова – М.Рильського, П. Тичини, В.Сосюри, В.Симоненка, Л.Костенко, С.Воробкевича, О.Підсухи, Д.Білоуса. Вони прагнули, щоб мова, ніби зелено віттям, огорнула всю Україну.

 І на  У м а н с ь к і й з е м л і українське слово звучить авторитетно. Поетичними рядками уманських поетів може пишатися наша Уманська земля, на якій вони зродилися, з ними не сором виходити й на всеукраїнські обшири. Їм зрадів би Іван Франко, автор живих, грізних, огромних сонетів та Нев’янучого “ Зів’ялого листя”, їх привітав би закоханий у класичні форми Максим Рильський.

Петро Поліщук — Член Національної Спілки письменників України. Лауреат літературно-мистецької премії «Берег надії» імені Василя Симоненка, лауреат літературної премії імені Бориса Нечерди.

Марина Павленко — лауреат літературної премії «Благовіст», українсько-німецької премії імені Олеся Гончара, літературної премії імені Михайла Чабанівського, премії Фонду Воляників-Швабінських при Фундації Українського Вільного Університету в Нью-Йорку, журналу «Березіль», премії імені Лариси Шахової, Член Національної Спілки письменників України. Ольга Тодчук — Член Спілки Журналістів України.

Володимир Тодчук-Товкач — має публікації в міськрайонній газеті. Його поезія специфічна, наповнена глибоким багатозначним змістом. У співавторстві з дружиною Ольгою Тодчук написали поетичну збірку «Плетиво світів».

Ольга Павленко -переможниця літературних міжнародних та всеукраїнських конкурсів, Член Спілки письменників України. Софія Кримовська — уманська поетеса, дипломант міжнародного літературного конкурсу «Гранослов». 

Лариса Шабаліна — поетеса, співачка, художниця, популяризатор народної творчості.

Валентина Дігтяр — поетеса, освітній і громадський діяч уманського краю. На слова Євгенії Сухини — поетеси, співачки, самодіяльного композитора написано ряд пісень.Сама п.Євгенія  теж написала чимало пісень на вірші поетів Черкащини. Має золоту медаль ВНГ за методичні матеріали стосовно роботи з батьками та громадськістю у вихованні дітей.

Микола Коструба — лікар, поет, художник, науковець.

Любов Бойчук — жінка з поетичною душею, неабияким хистом і нелегкою долею. Має титул «Жінка року»  в номінації » Поетичний літописець села». Автор поетичної збірки «Душа квітує віршами».

Юні обдарування рідного краю Марія та Даша Черній, учні Уманської дитячої школи мистецтв, неодноразові переможниці обласних та регіональних конкурсів виконавської майстерності обдарованих дітей. Сестри Черній навчаються в Уманській загальноосвітній школі № 11. У 2011 році Даша отримала гран-прі на обласному конкурсі. А ансамбль » Жар-птиця», в якому вони беруть участь зайняв перше місце. У виконанні сестер звучали пісні про Україну. Даша виконала авторську пісню про рідний край. Серед запрошених була: головний спеціаліст Уманської районної ради, керівник районного юнацького дискусійного клубу «САПФІР», організатор конкурсу «ОБДАРОВАНІСТЬ РОКУ» Ольга Тодчук.

У виконанні співачки Олени Мащенко звучали авторські пісні про Умань, парк «Софіївку».

Чарували своїм співом викладачі музичного відділення гуманітарно-педагогічного коледжу імені Т.Г. Шевченка:О.С.Бердніков, О.О. Гнатюк, С.М.Кулічова та студент музичного відділення М.С. Мартиненко, які майстерно виконали музичні твори на слова Тараса Шевченка.

Про автора поетичної збірки «Пробудження» Ларису Шабаліну, поет Петро Поліщук пише: » У Лариси Шабаліної рядок не просто римований з іншим рядком — тут римується саме життя, з його болями  і радощами, злетами і падіннями, добром і злом, — те життя, яке випало на долю поетеси і яке вона не просто пробиває, а творить, бо , як писав відомий філософ Лев Шестопалов, говорити про прекрасне — найостанніша річ: потрібно творити прекрасне».

 

Краєзнавча конференція

Ш а н у в а л ь н и к а м   і с т о р и ч н о г о   к р а є з н а в с т в а

У м а н щ и н и !

Ми, гайдамаки, ми всі однакі,

Ми за народ своє життя дамо.

Йшли діди на муки, ми підем правнуки,

Ми за народ своє життя дамо.

Не тішся, ляше, що сотня ляже,

Тисяча натомість стане до борні .

Українська народна пісня

12 лютого 2013 року  в Уманській  міській  бібліотеці-філії № 5 проходитиме  краєзнавча конференція “Умань гайдамацька”.  Ініціатори її проведення : завідувач кафедри історії України Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини професор Тетяна Кузнець, директор Уманського краєзнавчого музею Юрій Торгало, завідуюча Уманською міською бібліотекою-філією №5 Тамара Цимбал.

До участі в конференції запрошуються краєзнавці, науковці, студенти та школярська молодь. Конференція покликана розширити коло краєзнавців, поновити їх лави новими дослідниками. Тематика статей : краєзнавство, локальна історія, археологія, етнографія, природні багатства краю.



ШАНОВНІ ЧИТАЧІ І ГОСТІ САЙТУ!

Уманська міська бібліотека-філія № 5 пропонує Вашій увазі ще один вид нашої діяльності —   віртуальні виставки. Ми створюємо їх з однією метою – дати Вам можливість ознайомитись з книгами у зручний час.

У 2013 році на Вас чекають різноманітні, яскраві виставки.

1. Фізичне здоров’я та екологія в Україні.

2. Гайдамацькі повстання ХУІІІ століття і правда Історії ( до 245- річчя Коліївщини).

3. Економікс: принципи, проблеми і політика.

4. Література уманської письменниці Марини Павленко ( до 40 — річчя від дня народження).

5. Магдебурзьке право в Умані ( до 350 – річчя від часу введення).

6. Інформаційне суспільство : проблеми та здобутки.

7. Картини Ірини Гоменюк – нашої землячки, майстра народного декоративного розпису ( до 100- річчя від дня народження).

8. Нові надходження краєзнавчої літератури.

9. Правова держава і громадянське суспільство.

ЗАХОДИ УМАНСЬКОЇ МІСЬКОЇ БІБЛІОТЕКИ-ФІЛІЇ № 5 ДО 115-річчя від дня народження В.СОСЮРИ

Щирість, задушевність, яскрава, емоційно наснажена образність, звернення до найсокровенніших людських почуттів – основні риси поетичної спадщини В. Сосюри, якого справедливо називають одним із найтонших ліриків української літератури ХХ століття. Боротьба й кохання, ці, здавалося б, непоєднувані поняття стали лейтмотивом творчості поета. Він намагався осягнути складність та неоднозначність епохи, сучасником якої був, завжди залишаючись людиною, залюбленою в красу, довершеність – чи то зорі золоторогої, чи то ластівок на сонці, чи то рідного слова. Драматична доля спіткала деякі твори В.Сосюри, вони стали причиною безпідставних звинувачень у націоналізмі – тільки тому, що автор прагнув осмислити, збагнути справжню суть таких понять, як любов до Батьківщини, патріотизм. Йому вдалося передати ті найпотаємніші почуття, які живуть у серцях багатьох людей, але про які не кожен може сказати.

5 хвилин з поезіею : «ТАК НІХТО НЕ КОХАВ» 4 січня

КАТЕГОРІЯ КОРИСТУВАЧІВ: ЮНАЦТВО

МЕТА ЗАХОДУ : сприяти поглибленню знань про особисте життя та інтимну лірику поета; розвивати інтерес до національних надбань українського народу,  виховувати почуття людяності, доброти, честі, подружньої вірності.

ТАК НІХТО НЕ КОХАВ. ЧЕРЕЗ ТИСЯЧІ ЛІТ

ЛИШ ПРИХОДИТЬ ПОДІБНЕ КОХАННЯ.

В ДЕНЬ ТАКИЙ РОЗЦВІТАЄ ВЕСНА НА ЗЕМЛІ

І ЗЕМЛЯ УБИРАЄТЬСЯ ЗРАННЯ….

Сосюра справді умів любити щиро й вірно — від такого кохання зацвітає весна на землі, у небі золотий Оріон стає квіткою, яку можна  подарувати єдиній, коханій на усе життя людині.

Виставка – персоналія : » Я УКРАЇНУ НЕ ЗАБУДУ, ВОНА ДЛЯ МЕНЕ ЯК ЗОРЯ!» 5 січня

(ДО 115-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ВОЛОДИМИРА СОСЮРИ)

КАТЕГОРІЯ КОРИСТУВАЧІВ: ЮНАЦТВО

ВАШІЙ УВАЗІ ПРОПОНУЄТЬСЯ ВИСТАВКА, НА ЯКІЙ ПРЕДСТАВЛЕНІ ТВОРИ ПОЕТА УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ВІДРОДЖЕННЯ  ХХ століття,наукові та літературно-художні видання – хрестоматії української літератури та літературної критики ХХ століття, матеріали про нього в науково- методичних та літературно – мистецьких журналах “ Українська мова й література в сучасній школі”, науково- методичних журналах Міністерства освіти  і науки України “ Дивослово” , методичних журналах  “ Бібліотечка “Дивослова”. Має місце наукове видання Івана Дзюби “ З КРИНИЦІ ЛІТ”, том 3, який дає літературний портрет українського письменника .

Так, у Володимира Сосюри були прижиттєва слава і хула, злети і падіння. Були лауреатські відзнаки і злісні цькування, багаторічне замовчування і божевілля, репресії і депресії. А було ще й інше : на творчості Сосюри виростали цілі покоління українських патріотів, його безсмертний вірш  “ ЛЮБІТЬ УКРАЇНУ”  породив легіон поетів-борців за українську волю і долю , за майбутнє великого Шевченкового роду – народу.

Запрошуємо до перегляду.

ЗАХОДИ УМАНСЬКОЇ МІСЬКОЇ БІБЛІОТЕКИ-ФІЛІЇ № 5

ДО 75 – річчя від дня народження ВАСИЛЯ СТУСА

Життя і творчість В.Стуса,одного з найвизначніших поетів ХХ століття, схоже на спалах – короткий і яскравий . Мистецька спадщина В.Стуса оригінальна, потужна, самобутня. Дослідники його художнього доробку стверджують, що годі шукати в ньому тематичної чи жанрової різноплановості . Поет тривалий час був насильно відірваний від нормального людського життя, від сучасного йому літературного процесу, що певною мірою й визначило поетику його творів, їхній художній світ, але аж ніяк не позначилося на загальнолюдському пафосі поезій, силі емоційного впливу на читача.

Поет прагне наблизити людей до ідеалів добра, справедливості, гуманізму, правди – цих вселюдських ідеалів, за якими для нього не губилася Ідея національної самосвідомості рідного народу.

КНИЖКОВА ВИСТАВКА- ПЕРЕГЛЯД : » ЯК ДОБРЕ ТЕ, ЩО СМЕРТІ НЕ БОЮСЬ Я …» — 4 січня

Мають місце твори письменника,  критичний матеріал про Василя Стуса  у періодичних виданнях.

Цікавим є краєзнавчий розділ виставки. У літературно- художньому виданні “ По той бік мовленого слова “ ( Упорядник Григорій Білоус) увійшли аналітичні матеріали до літературного портрету Василя Стуса. Текст цього збірника дає унікальний матеріал педагогам, студентам, школярам для вивчення літератури рідного краю. До Часопису Черкаської обласної організації  Національної Спілки  письменників Черкащини “ Холодний Яр”  ввійшов твір Василя  Стуса “  Зникоме розцвітання особистості “.

Запрошуємо до перегляду.

ВИСТАВКА ОДНІЕЇ КНИГИ : «МАРИНА ПАВЛЕНКО ПРО ПАВЛА ТИЧИНУ,НАДІЮ СУРОВЦОВУ, ВАСИЛЯ СИМОНЕНКА, ВАСИЛЯ СТУСА, ІРИНУ ЖИЛЕНКО»2 січня 2013 р.

 

Про виставку однієї книги читайте за адресою:

http://umanlibrary5.blox.ua/2012/12/Vistavka-odniyeyi-knigi.html

 

Хоч православна церква по значимості ставить Різдво швидше на друге місце, більше шануючи Воскресіння Христове, але український народ веселиться і розважається найщиріше і найяскравіше саме у сувору зимову пору.

РІЗДВЯНІ   ЦІКАВИНКИ  “ПИСЬМЕННИКИ НАВКОЛО ЯЛИНКИ “

Ви познайомитесь з творами українських письменників даної  тематики :  Наталі Віргуш, Ольги Павленко, Володимира Дрозда, Валерія Шевчука, Олени Довгань,Івана Драча та інших.

Тож нехай Новий рік усім письменникам принесе любов, дружбу й натхнення–крила !

 

ЗАХОДИ УМАНСЬКОЇ МІСЬКОЇ БІБЛІОТЕКИ- ФІЛІЇ № 5 ДО ДНЯ СОБОРНОСТІ ТА СВОБОДИ УКРАЇНИ

День Соборності – свято України, що відзначається щороку 22 січня в день проголошення Акту возз’єднання Української НародноЇ Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося в 1919 році.

Офіційно в Україні День Соборності відзначався з 1999 року. Свято встановлено в Україні, враховуючи велике політичне та історичне значення об’єднання Українсько ї Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки для утворення єдиної ( соборної ) держави…» згідно з Указом Президента України « Про День соборності України» від 21 січня 1999 року № 42/ 99. У цей день також прийнято згадувати іншу подію , яка відбулась рівно на рік раніше 22 січня 1918 року – прийняття IУ Універсалу УЦР , яким проголошувалася повна незалежність УНР.

30 грудня 2011 року указом Президента України Віктора Януковича День соборності на офіційному рівні було скасовано натомість встановлено « ДЕНЬ СОБОРНОСТІ ТА СВОБОДИ УКРАЇНИ»

ІНФОРМАЦІЙНО- ТЕМАТИЧНА ВИСТАВКА: СВЯТИЙ СОБОР, ЩЕ ЗВЕДЕНИЙ ДІДАМИ, НАВІКИ ЗБЕРЕЖІТЬ В ДУШІ СВОЇЙ 17 – 23 січня

Виставка познайомить Вас із навчальними посібниками, підручниками для студентів історичних спеціальностей вищих навчальних закладів, матеріалами газет центральних органів виконавчої влади України “ Урядовим кур”єром” та “ Українським історичним журналом” Національної Академії Наук України, інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені  І. Ф. КУРАСА, які висвітлюють тему прагнення до єдності всіх теренів українського народу- ідею Соборності та Свободи України.

ІСТОРИЧНА ПОДОРОЖ : СОБОРНІСТЬ У ПОЕТИЧНОМУ ВИМІРІ” — 19 січня

І, подавши братні руки,

Всі народи, як брати,

Поклялися спільно йти

До братерства, згоди, злуки

Олександр Олесь

Ідея Соборності України звучить в поезіях Олександра Олеся та Євгена Маланюка.


ЗАХОДИ УМАНСЬКОЇ МІСЬКОЇ БІБЛІОТЕКИ- ФІЛІІ № 5 ДО ВШАНУВАННЯ ПАМЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОКОСТУ

Євреїв заставляли носити жовті нашивки на грудях та спині. Їм не давали їжі. Тому євреї були приречені на голодну смерть. Деяких відправляли на ремонт дороги Вінниця – Кіровоград, а також на каторжну роботу в каменоломні.

Гетто було тим же концтабором для знищення ні в чому не повинних людей.

За роки окупації в братських могилах міста, які знаходяться в Сухому Яру і в Собківському лісництві, було розстріляно більше 20 тисяч євреїв не тільки із міста Умані, а із інших населених пунктів Уманського району.

ВИСТАВКА-ХРОНІКА подій : «ТРАГЕДІЯ СУХОГО ЯРУ — УМАНСЬКОГО БАБИНОГО ЯРУ»10-26 січня

Понад Бабиним  Яром летять журавлі –

Вересневе ридання.

Понад Бабиним Яром  летять журавлі –

Як надія остання.

Чорні тіні летять у важкій тишині,

У своїй самотині,

Понад осінь летять, понад

Ночі і дні,

Ці тіла  журавлині,

І несуть неосяжність на кожнім крилі,

І зникають у мреві.

Понад Бабиним Яром летять журавлі,

Ці плачі вересневі.

М. ФІШБЕЙН

Вашій увазі представлено краєзнавчі видання із фотоматеріалами та роман — документ Анатолія  Кузнецова “ БАБИН ЯР”. Дана історична довідка.

ВИСТАВКА-ВШАНУВАННЯ : «ГОЛОКОСТ ЄВРЕЇВ У РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ» — 11-28 січня


ЗАХОДИ УМАНСЬКОЇ БІБЛІОТЕКИ-ФІЛІЇ № 5 ПРИУРОЧЕНІ 95-ІЙ РІЧНИЦІ БОЮ ПІД К Р У Т А М И

Бій під Крутами – бій , що відбувся 16 (29) січня 1918 року на залізничній станції КРУТИ під селищем Крути та поблизу села Пам’ятне, за 130 км на північний схід від Києва. Цей бій тривав 5 годин між 4- тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та загоном з київських студентів і бійців вільного козацтва, що загалом нараховував близько чотирьох сотень вояків. У перебігу військових дій вирішального значення не мав, та у свідомості багатьох особливого значення набув завдяки героїзму української молоді.

ВИСТАВКА- ВШАНУВАННЯ : » ВІДРОДЖЕННЯ НАЦІЇ : ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ ( 1917 – 1919)» 14-27 січня

Дана тема висвітлюється в наукових та довідкових виданнях, навчальних підручниках для вищих учбових закладів, періодичних виданнях представлених  на виставці – вшанування.

Тематична поличка :” БІЙ ПІД КРУТАМИ – ІСТОРІЯ ПОДВИГУ

Відступіть, Фермопіли !

В борні за свободу

Стали Крути для нас

Смолоскипом в роковану мить.

Понад Крутами сніг.

Понад Крутами – пам”ять народу.

Понад Крутами – вічність

У сурми сурмить!

ПАВЛО ТИЧИНА

Пропонуємо періодичні видання по даній темі. Думаємо Вас зацікавить перебіг бою, який написав свого часу, його безпосередній учасник АВЕРКІЙ  ГОНЧАРЕНКО – сотник, колишній командир куреня Першої імені гетьмана Богдана Хмельницького Юнацької військової школи. Його спогади друкуються в журналі “ ВІЙСЬКО УКРАЇНИ” № 1-2 ( 2012) стор.84-87 – центральному друкованому органі Міністерства оборони України. Назва статті :  Серце зі сталі і дух з граніту”.