Бібліотека та читач у віртуальному просторі

КОНКУРСИ, ДОСЛІДЖЕННЯ – Ц Е  ЗА В Ж Д И   Ц І К А В О,

К О Р И С Н О!!!!!!!!!!

Уманська міська бібліотека-філія №5 у 2 0 1 3 році буде брати активну участь у таких  основних заходах:

1. Всеукраїнському  соціологічному дослідженні : Яку книгу шукає в інтернеті молодий користувач? Як дізнатися про це бібліотекарю? – березень-вересень 2013 р.

2. Всеукраїнському анкетуванні “ Бібліотека та читач у віртуальному просторі. Місце зустрічі” – серпень-жовтень  2 0 1 3 р.

3. Всеукраїнському конкурсі творчих робіт «Молодь нового покоління»

4. Обласному конкурсі світлин » В об’єктиві — користувач»  —  з 1 березня по 15 квітня 2013 р.

Віри у власні сили, Надії на творчу перспективу,

Любові Наших користувачів ( і реальних і віртуальних),

мудрості й реалізації усіх наших планів.

 




Чи уявляємо ми себе без Шевченка?

Поетична творчість користувачів Уманської міської бібліотеки-філії №5

( до 199-річниці від дня народження Т.Г.Шевченка)

О л е н а    К о л е с н и к

П р о з а

Сьогодні ми завітали віддати належне творчості генія України Т.Г.Шевченка. Він чи не найщиріший патріот, людина, яка і дня не могла прожити, аби не згадати свою багатостраждальну неньку Україну.

Сказати, що я закохана в Шевченкову поезію, що схиляюсь у низькому поклоні перед пророком українського народу, на мою думку, цього мало.

Уявіть собі, нічне небо, всіяне зорями, великими, сяючими І маленькими, ледь помітними, окрасою нічного неба є, звичайно місяць. Якщо ми порівняємо українську літературу із зоряним небом, то особисто для мене Шевченко – найяскравіше світило. Його творчість стала джерелом для тисячі музикантів, художників, письменників, борців за волю, патріотів рідного народу. Зоряне небо притягує до себе думки мільйонів мрійників, воно манить, кличе, дарує крила.

Поезії Шевченка люблю з раннього дитинства: прості й легкі, разом з тим безмежно глибокі,  сповнені любові, віри, надії. Вони заставляють думати, переживати, захоплюватись…

В е л и к и й  К о б з а р

Кобзар великий, слава світом лине.
Своєї долі й щастя він коваль.
Учитель і мудрець. Для України
Його поезія – найвищая мораль.
Життя своє віддав він за Вітчизну,
І вірив у прекрасне майбуття.
А наміри його крилаті й променисті:
Найвище цінував людське життя.
Тож виправдаймо ми Тарасові надії,
Хай розцвітуть поета квіти – мрії.

Т а р а с  Ш е в ч е н к о

Великий геній України
І слова рідного атлант
ТАРАС ШЕВЧЕНКО…. Не загинув…
Не загасив колючий степ його талант.
Любов до матері Вітчизни,
Природи храму, до людей.
Це почуття прекрасне й чисте. 
З глибин душі творця іде.
Ми всі читаєм твори Кобзаря.
В яких він виливав любов І біль:
Садки вишневі та вечірняя зоря,
Думок при  них не вкрила часу цвіль.
Степи, лани, Дніпро і кручі
Усе це в памят і було
А згодом разом з тугою і смутком
Рядками на папір лягло.

Д о   Ш е в ч е н к а

Тарасе, сину неньки – України
Вклоняюсь низько, шлю палкий привіт!
Ти геніальна, неймовірная людина
Відома на весь білий любий світ.
Хоч пережив із Україною розлуку
Ти залишився справжнім патріотом.
Терпів заради правди й волі муки
І серцем був завжди з народом.
Ти не скорився, будучи солдатом,
Ти пережив часи нудьги й надії.
Душа летіла до Вкраїни птахом,
На його крилах розквітали мрії,
Тебе шанують й поважають покоління.
Тебе цінують, справжнього поета,
Краса і сила слів твоїх – нетлінна,
Цитує їх уся планета.

 

І н н а  М у х а

П р о з о в и й  т в і р Рука майстра

Духмяне літо… запах вишень… біла хата… Шевченків портрет на стіні. Придивляюся ближче, ближче… Так, що видно кожен помах чарівного пензля, виконаний рукою майстра, кожен  трепетливий помазок.

Торкаюсь їх, і не можу повірити: невже це справді його робота ? Робота Майстра, Генія. Хоча ні, який він геній? Він просто… Шевченко!

Шевченко… І у цім слові все різнобарв’я акварелей, усе різноголосся слів, уся мінливість найрізноманітніших душ.

На очі навертаються сльози, але не на мої – на його очі, такі глибокі, пронизуючі… Дивно якось: як так вийшло, що ті очі, змочені оливою, такі вистраждані? Як так вийшло, що у тім сумнім, але сповненім надії погляді вся Україна : від Карпат до шахт Донбасу, від глибоких синіх просторів Чорного моря  до чарівності буковинських лісів?

Бачу лише ті очі, що вп’ялися в мене, незгораючим світлом отої свічки, що тримає він у руках, незгасаючим словом “ Автопортрет”написаний унизу.

Почерк.. Це його почерк… Це він написав… Нестримно линуть думки у ту маленьку незручну майстерню…

Захоплена, зачарована,  стою, і не можу відвести погляду від його молодого обличчя, від високого, ще не заплямованого старістю та стражданнями чола і тих кучерів, що на нього спадають хвилями.

О. Шевченку! О великий геній ! Хіба ж хто інший міг так передати ту незрадливу витонченість рис, які торкаються чимось серця? Ні,більше ніхто, лише ти. О той натхненний Божий Дар! Ним залишився переповнений портрет.

О Шевченку! О генію!

 

В а л е н т и н а  Ш е в ч у к

Кобзареві

Слово – Божий дар…
Вагу його поклав ти на вівтар,
Щоб наш народ зумів спізнати.
Щоб ореолом засіяти
Посміли зерна вікові.
Щоб не рознесли степові
Вітри у далеч  невідому
Крихти зболеного слова.
Часом зрячі – геть сліпі,
А балакучі геть німі,
Бо розгубили цю скарбницю,
Продавши вогнену жар-птицю.
Твоє слово – вічний поклик,
Спраглих душ живлющий дотик,
Джерело надії, віри,
Серед недругів довіри.
Слово божий дар…
Ти сьогодні – світла дар.
Крізь темряву прорвалось воно знову.
Твоє Слово – моє Слово.


Умань гайдамацька

12 лютого 2013 року у бібліотеці-філії №5 Уманської МЦБС проведено краєзнавчу конференцію, присвячену 245-й річниці національно-визвольної селянської війни 1768-1769 років. Організатори її проведення : Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, кафедра історії України ( завідувач – професор Т.В. Кузнець), кафедра всесвітньої історії та правознавства ( завідувач – І.І. Кривошея), науково-дослідна лабораторія “ Історичне краєзнавство Уманщини” ( керівник – професор Т.В. Кузнець), Уманський державний історико-архітектурний заповідник “Стара Умань” ( директор – О.В. Мельничук), Уманський краєзнавчий музей ( директор Ю.В. Торгало), Уманська міська бібліотека-філія №5 ( завідувач – Т.Г.Цимбал).

Бібліотекар Л.В. Килінська представила літературу по темі конференції, яка є у книжковому фонді бібліотеки-філії №5 та в бібліотеках централізованої бібліотечної системи.


Тему “Селянська війна 1768-1769 років у дослідженнях Г.Ю.Храбана” висвітлила кандидат Історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії та правознавства УДПУ В.В. СОКИРСЬКА.

Саме до таких творінь, які навічно влилися до процесу пізнання сутності Коліївщини, належить і монографія Г.Ю. Храбана. Близько 30 років свого життя Григорій Юхимович витратив на глибоке дослідження повстання 1768-1769 р.р. в Україні, яке увінчалось виданням монографії Спалах гніву народного” об’ємом 173 сторінки. У Державному архіві Черкаської області робота дослідника Селянська війна на Україні в 1768-1769 р.р. представлена у 2-х машинописних варіантах. Більш детально це питання має місце у монографії молодого науковця В.В.СОКИРСЬКОЇ “Історик Г.Ю.Храбан: життєвий шлях та наукова спадщина ( 1902-1990 р.р.)

Кандидат Історичних наук,  завідувач кафедри всесвітньої історії та правознавства УДПУ, вчений секретар Державного історико-архітектурного заповідника “Стара Умань” І.І.Кривошея  розповів про місто Умань у власності магнатів Потоцьких.

Але чому саме гайдамацький рух і Коліївщина розвивались у південно-східних районах Правобережної України, тобто на землях Уманщини?

Відповів на ці запитання науковий співробітник відділу історії та природи Уманського краєзнавчого музею В.М.Давидюк.

Уманська фортеця у 1768 році мала міцні укріплення, в’Їздну браму, гарнізон піхоти, а в самому місті був полк надвірних козаків під орудою полковника Обуха. Одним із сотників цього полку був Іван Гонта. У місті, що було переповнене польським та єврейським населенням, яке сподівалося на захист за стінами уманської фортеці, стало відомо про переговори Івана Гонти з Максимом Залізняком.

Про ці Історичні події розповів науковий співробітник Державного історико-архітектурного заповідника “Стара Умань”С.А.Васільєв.

Магістрантка Історичного факультету УДПУ Д.М. Череушенко дослідила тему Релігійне життя в Речі Посполитій напередодні 1768 р.

В роботі конференції взяли участь учні  Уманського професійного ліцею ( заст. директора із навчально-виховної роботи Н.П.Босовська), учні 10-х та 11-х історичних класів загальноосвітньої школи № 3 ( заст. директора із навчально-виховної роботи Т.Б.Кравець) та учні 10-х історичних класів ЗОШ №14 ( заст. директора із навчально-виховної роботи А.М.Сьомак).

Шанувальники історичного краєзнавства Уманщини Ліза Ревук, Михайло Калюжний, Назар Піддубняк, Людмила Марич – учні 10 –го класу ЗОШ №3 виступили із своїми дослідженнями по темі “Народно-визвольне повстання 1768-1769 р.р.”  — (до 245-річчя).

Виступи супроводжувались використанням мультимедійних засобів.


Представляємо  д а р у н о к  б і б л і о т е ц і — К  Н  И  Г  И   К Р А Є З Н А В Ч О Ї Т Е М А Т И К И, автори яких викладачі Уманського державного педагогічного університету кафедри Історії України, кафедри всесвітньої історії та правознавства: Сокирська В.В. Історик Григорій Юхимович Храбан : життєвий шлях та наукова спадщина (1902-1990р.р.) — Монографія;  Християнська церква в Умані кінця ХУІІІ – початку ХХ століття; Регіональні проблеми української історії: Збірник наукових праць; Священко З.В. Історія Уманщини( із найдавніших часів до середини ХУІІ століття – Монографія; Історія Уманщини в Іменах : збірник наукових праць; Усна Історія Уманщини : колективізація.


12 лютого 2013 року у бібліотеці-філії №5 Уманської МЦБС проведено краєзнавчу конференцію, присвячену 245-й річниці національно-визвольної селянської війни 1768-1769 років. Організатори її проведення : Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, кафедра історії України ( завідувач – професор Т.В. Кузнець), кафедра всесвітньої історії та правознавства ( завідувач – І.І. Кривошея), науково-дослідна лабораторія “ Історичне краєзнавство Уманщини” ( керівник – професор Т.В. Кузнець), Уманський державний історико-архітектурний заповідник “Стара Умань” ( директор – О.В. Мельничук), Уманський краєзнавчий музей ( директор Ю.В. Торгало), Уманська міська бібліотека-філія №5 ( завідувач – Т.Г.Цимбал).

Бібліотекар Л.В. Килінська представила літературу по темі конференції, яка є у книжковому фонді бібліотекифілії №5 та в бібліотеках централізованої бібліотечної системи.