Бібліотека та читач у віртуальному просторі

КОНКУРСИ, ДОСЛІДЖЕННЯ – Ц Е  ЗА В Ж Д И   Ц І К А В О,

К О Р И С Н О!!!!!!!!!!

Уманська міська бібліотека-філія №5 у 2 0 1 3 році буде брати активну участь у таких  основних заходах:

1. Всеукраїнському  соціологічному дослідженні : Яку книгу шукає в інтернеті молодий користувач? Як дізнатися про це бібліотекарю? – березень-вересень 2013 р.

2. Всеукраїнському анкетуванні “ Бібліотека та читач у віртуальному просторі. Місце зустрічі” – серпень-жовтень  2 0 1 3 р.

3. Всеукраїнському конкурсі творчих робіт «Молодь нового покоління»

4. Обласному конкурсі світлин » В об’єктиві — користувач»  —  з 1 березня по 15 квітня 2013 р.

Віри у власні сили, Надії на творчу перспективу,

Любові Наших користувачів ( і реальних і віртуальних),

мудрості й реалізації усіх наших планів.

 




Чи уявляємо ми себе без Шевченка?

Поетична творчість користувачів Уманської міської бібліотеки-філії №5

( до 199-річниці від дня народження Т.Г.Шевченка)

О л е н а    К о л е с н и к

П р о з а

Сьогодні ми завітали віддати належне творчості генія України Т.Г.Шевченка. Він чи не найщиріший патріот, людина, яка і дня не могла прожити, аби не згадати свою багатостраждальну неньку Україну.

Сказати, що я закохана в Шевченкову поезію, що схиляюсь у низькому поклоні перед пророком українського народу, на мою думку, цього мало.

Уявіть собі, нічне небо, всіяне зорями, великими, сяючими І маленькими, ледь помітними, окрасою нічного неба є, звичайно місяць. Якщо ми порівняємо українську літературу із зоряним небом, то особисто для мене Шевченко – найяскравіше світило. Його творчість стала джерелом для тисячі музикантів, художників, письменників, борців за волю, патріотів рідного народу. Зоряне небо притягує до себе думки мільйонів мрійників, воно манить, кличе, дарує крила.

Поезії Шевченка люблю з раннього дитинства: прості й легкі, разом з тим безмежно глибокі,  сповнені любові, віри, надії. Вони заставляють думати, переживати, захоплюватись…

В е л и к и й  К о б з а р

Кобзар великий, слава світом лине.
Своєї долі й щастя він коваль.
Учитель і мудрець. Для України
Його поезія – найвищая мораль.
Життя своє віддав він за Вітчизну,
І вірив у прекрасне майбуття.
А наміри його крилаті й променисті:
Найвище цінував людське життя.
Тож виправдаймо ми Тарасові надії,
Хай розцвітуть поета квіти – мрії.

Т а р а с  Ш е в ч е н к о

Великий геній України
І слова рідного атлант
ТАРАС ШЕВЧЕНКО…. Не загинув…
Не загасив колючий степ його талант.
Любов до матері Вітчизни,
Природи храму, до людей.
Це почуття прекрасне й чисте. 
З глибин душі творця іде.
Ми всі читаєм твори Кобзаря.
В яких він виливав любов І біль:
Садки вишневі та вечірняя зоря,
Думок при  них не вкрила часу цвіль.
Степи, лани, Дніпро і кручі
Усе це в памят і було
А згодом разом з тугою і смутком
Рядками на папір лягло.

Д о   Ш е в ч е н к а

Тарасе, сину неньки – України
Вклоняюсь низько, шлю палкий привіт!
Ти геніальна, неймовірная людина
Відома на весь білий любий світ.
Хоч пережив із Україною розлуку
Ти залишився справжнім патріотом.
Терпів заради правди й волі муки
І серцем був завжди з народом.
Ти не скорився, будучи солдатом,
Ти пережив часи нудьги й надії.
Душа летіла до Вкраїни птахом,
На його крилах розквітали мрії,
Тебе шанують й поважають покоління.
Тебе цінують, справжнього поета,
Краса і сила слів твоїх – нетлінна,
Цитує їх уся планета.

 

І н н а  М у х а

П р о з о в и й  т в і р Рука майстра

Духмяне літо… запах вишень… біла хата… Шевченків портрет на стіні. Придивляюся ближче, ближче… Так, що видно кожен помах чарівного пензля, виконаний рукою майстра, кожен  трепетливий помазок.

Торкаюсь їх, і не можу повірити: невже це справді його робота ? Робота Майстра, Генія. Хоча ні, який він геній? Він просто… Шевченко!

Шевченко… І у цім слові все різнобарв’я акварелей, усе різноголосся слів, уся мінливість найрізноманітніших душ.

На очі навертаються сльози, але не на мої – на його очі, такі глибокі, пронизуючі… Дивно якось: як так вийшло, що ті очі, змочені оливою, такі вистраждані? Як так вийшло, що у тім сумнім, але сповненім надії погляді вся Україна : від Карпат до шахт Донбасу, від глибоких синіх просторів Чорного моря  до чарівності буковинських лісів?

Бачу лише ті очі, що вп’ялися в мене, незгораючим світлом отої свічки, що тримає він у руках, незгасаючим словом “ Автопортрет”написаний унизу.

Почерк.. Це його почерк… Це він написав… Нестримно линуть думки у ту маленьку незручну майстерню…

Захоплена, зачарована,  стою, і не можу відвести погляду від його молодого обличчя, від високого, ще не заплямованого старістю та стражданнями чола і тих кучерів, що на нього спадають хвилями.

О. Шевченку! О великий геній ! Хіба ж хто інший міг так передати ту незрадливу витонченість рис, які торкаються чимось серця? Ні,більше ніхто, лише ти. О той натхненний Божий Дар! Ним залишився переповнений портрет.

О Шевченку! О генію!

 

В а л е н т и н а  Ш е в ч у к

Кобзареві

Слово – Божий дар…
Вагу його поклав ти на вівтар,
Щоб наш народ зумів спізнати.
Щоб ореолом засіяти
Посміли зерна вікові.
Щоб не рознесли степові
Вітри у далеч  невідому
Крихти зболеного слова.
Часом зрячі – геть сліпі,
А балакучі геть німі,
Бо розгубили цю скарбницю,
Продавши вогнену жар-птицю.
Твоє слово – вічний поклик,
Спраглих душ живлющий дотик,
Джерело надії, віри,
Серед недругів довіри.
Слово божий дар…
Ти сьогодні – світла дар.
Крізь темряву прорвалось воно знову.
Твоє Слово – моє Слово.


Умань гайдамацька

12 лютого 2013 року у бібліотеці-філії №5 Уманської МЦБС проведено краєзнавчу конференцію, присвячену 245-й річниці національно-визвольної селянської війни 1768-1769 років. Організатори її проведення : Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, кафедра історії України ( завідувач – професор Т.В. Кузнець), кафедра всесвітньої історії та правознавства ( завідувач – І.І. Кривошея), науково-дослідна лабораторія “ Історичне краєзнавство Уманщини” ( керівник – професор Т.В. Кузнець), Уманський державний історико-архітектурний заповідник “Стара Умань” ( директор – О.В. Мельничук), Уманський краєзнавчий музей ( директор Ю.В. Торгало), Уманська міська бібліотека-філія №5 ( завідувач – Т.Г.Цимбал).

Бібліотекар Л.В. Килінська представила літературу по темі конференції, яка є у книжковому фонді бібліотеки-філії №5 та в бібліотеках централізованої бібліотечної системи.


Тему “Селянська війна 1768-1769 років у дослідженнях Г.Ю.Храбана” висвітлила кандидат Історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії та правознавства УДПУ В.В. СОКИРСЬКА.

Саме до таких творінь, які навічно влилися до процесу пізнання сутності Коліївщини, належить і монографія Г.Ю. Храбана. Близько 30 років свого життя Григорій Юхимович витратив на глибоке дослідження повстання 1768-1769 р.р. в Україні, яке увінчалось виданням монографії Спалах гніву народного” об’ємом 173 сторінки. У Державному архіві Черкаської області робота дослідника Селянська війна на Україні в 1768-1769 р.р. представлена у 2-х машинописних варіантах. Більш детально це питання має місце у монографії молодого науковця В.В.СОКИРСЬКОЇ “Історик Г.Ю.Храбан: життєвий шлях та наукова спадщина ( 1902-1990 р.р.)

Кандидат Історичних наук,  завідувач кафедри всесвітньої історії та правознавства УДПУ, вчений секретар Державного історико-архітектурного заповідника “Стара Умань” І.І.Кривошея  розповів про місто Умань у власності магнатів Потоцьких.

Але чому саме гайдамацький рух і Коліївщина розвивались у південно-східних районах Правобережної України, тобто на землях Уманщини?

Відповів на ці запитання науковий співробітник відділу історії та природи Уманського краєзнавчого музею В.М.Давидюк.

Уманська фортеця у 1768 році мала міцні укріплення, в’Їздну браму, гарнізон піхоти, а в самому місті був полк надвірних козаків під орудою полковника Обуха. Одним із сотників цього полку був Іван Гонта. У місті, що було переповнене польським та єврейським населенням, яке сподівалося на захист за стінами уманської фортеці, стало відомо про переговори Івана Гонти з Максимом Залізняком.

Про ці Історичні події розповів науковий співробітник Державного історико-архітектурного заповідника “Стара Умань”С.А.Васільєв.

Магістрантка Історичного факультету УДПУ Д.М. Череушенко дослідила тему Релігійне життя в Речі Посполитій напередодні 1768 р.

В роботі конференції взяли участь учні  Уманського професійного ліцею ( заст. директора із навчально-виховної роботи Н.П.Босовська), учні 10-х та 11-х історичних класів загальноосвітньої школи № 3 ( заст. директора із навчально-виховної роботи Т.Б.Кравець) та учні 10-х історичних класів ЗОШ №14 ( заст. директора із навчально-виховної роботи А.М.Сьомак).

Шанувальники історичного краєзнавства Уманщини Ліза Ревук, Михайло Калюжний, Назар Піддубняк, Людмила Марич – учні 10 –го класу ЗОШ №3 виступили із своїми дослідженнями по темі “Народно-визвольне повстання 1768-1769 р.р.”  — (до 245-річчя).

Виступи супроводжувались використанням мультимедійних засобів.


Представляємо  д а р у н о к  б і б л і о т е ц і — К  Н  И  Г  И   К Р А Є З Н А В Ч О Ї Т Е М А Т И К И, автори яких викладачі Уманського державного педагогічного університету кафедри Історії України, кафедри всесвітньої історії та правознавства: Сокирська В.В. Історик Григорій Юхимович Храбан : життєвий шлях та наукова спадщина (1902-1990р.р.) — Монографія;  Християнська церква в Умані кінця ХУІІІ – початку ХХ століття; Регіональні проблеми української історії: Збірник наукових праць; Священко З.В. Історія Уманщини( із найдавніших часів до середини ХУІІ століття – Монографія; Історія Уманщини в Іменах : збірник наукових праць; Усна Історія Уманщини : колективізація.


12 лютого 2013 року у бібліотеці-філії №5 Уманської МЦБС проведено краєзнавчу конференцію, присвячену 245-й річниці національно-визвольної селянської війни 1768-1769 років. Організатори її проведення : Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, кафедра історії України ( завідувач – професор Т.В. Кузнець), кафедра всесвітньої історії та правознавства ( завідувач – І.І. Кривошея), науково-дослідна лабораторія “ Історичне краєзнавство Уманщини” ( керівник – професор Т.В. Кузнець), Уманський державний історико-архітектурний заповідник “Стара Умань” ( директор – О.В. Мельничук), Уманський краєзнавчий музей ( директор Ю.В. Торгало), Уманська міська бібліотека-філія №5 ( завідувач – Т.Г.Цимбал).

Бібліотекар Л.В. Килінська представила літературу по темі конференції, яка є у книжковому фонді бібліотекифілії №5 та в бібліотеках централізованої бібліотечної системи.

Літературно-мистецькі зустрічі

 

“Б е з   п р а б а т ь к і в с ь к о ї  с в я т о ї   м о в и  і

с о л о в” ї н о ї   п і с н і  н а р о д у   н а ш о г о 

 н е м а є»

—  літературно-мистецькі зустрічі з письменниками  та виконавцями української пісні Уманщини в бібліотеці-філії №5.

Прекрасна наша мова, бо писалась людьми з незглибимими душами, кров’ю гарячих сердець. Це мова самого народу. Це мова Кобзаря, якого ми любимо і яким пишаємось, якого знає і шанує весь світ. Слово – чисте і міцне, мов  криця, геніальної Лесі Українки, майстрів поетичного слова – М.Рильського, П. Тичини, В.Сосюри, В.Симоненка, Л.Костенко, С.Воробкевича, О.Підсухи, Д.Білоуса. Вони прагнули, щоб мова, ніби зелено віттям, огорнула всю Україну.

 І на  У м а н с ь к і й з е м л і українське слово звучить авторитетно. Поетичними рядками уманських поетів може пишатися наша Уманська земля, на якій вони зродилися, з ними не сором виходити й на всеукраїнські обшири. Їм зрадів би Іван Франко, автор живих, грізних, огромних сонетів та Нев’янучого “ Зів’ялого листя”, їх привітав би закоханий у класичні форми Максим Рильський.

Петро Поліщук — Член Національної Спілки письменників України. Лауреат літературно-мистецької премії «Берег надії» імені Василя Симоненка, лауреат літературної премії імені Бориса Нечерди.

Марина Павленко — лауреат літературної премії «Благовіст», українсько-німецької премії імені Олеся Гончара, літературної премії імені Михайла Чабанівського, премії Фонду Воляників-Швабінських при Фундації Українського Вільного Університету в Нью-Йорку, журналу «Березіль», премії імені Лариси Шахової, Член Національної Спілки письменників України. Ольга Тодчук — Член Спілки Журналістів України.

Володимир Тодчук-Товкач — має публікації в міськрайонній газеті. Його поезія специфічна, наповнена глибоким багатозначним змістом. У співавторстві з дружиною Ольгою Тодчук написали поетичну збірку «Плетиво світів».

Ольга Павленко -переможниця літературних міжнародних та всеукраїнських конкурсів, Член Спілки письменників України. Софія Кримовська — уманська поетеса, дипломант міжнародного літературного конкурсу «Гранослов». 

Лариса Шабаліна — поетеса, співачка, художниця, популяризатор народної творчості.

Валентина Дігтяр — поетеса, освітній і громадський діяч уманського краю. На слова Євгенії Сухини — поетеси, співачки, самодіяльного композитора написано ряд пісень.Сама п.Євгенія  теж написала чимало пісень на вірші поетів Черкащини. Має золоту медаль ВНГ за методичні матеріали стосовно роботи з батьками та громадськістю у вихованні дітей.

Микола Коструба — лікар, поет, художник, науковець.

Любов Бойчук — жінка з поетичною душею, неабияким хистом і нелегкою долею. Має титул «Жінка року»  в номінації » Поетичний літописець села». Автор поетичної збірки «Душа квітує віршами».

Юні обдарування рідного краю Марія та Даша Черній, учні Уманської дитячої школи мистецтв, неодноразові переможниці обласних та регіональних конкурсів виконавської майстерності обдарованих дітей. Сестри Черній навчаються в Уманській загальноосвітній школі № 11. У 2011 році Даша отримала гран-прі на обласному конкурсі. А ансамбль » Жар-птиця», в якому вони беруть участь зайняв перше місце. У виконанні сестер звучали пісні про Україну. Даша виконала авторську пісню про рідний край. Серед запрошених була: головний спеціаліст Уманської районної ради, керівник районного юнацького дискусійного клубу «САПФІР», організатор конкурсу «ОБДАРОВАНІСТЬ РОКУ» Ольга Тодчук.

У виконанні співачки Олени Мащенко звучали авторські пісні про Умань, парк «Софіївку».

Чарували своїм співом викладачі музичного відділення гуманітарно-педагогічного коледжу імені Т.Г. Шевченка:О.С.Бердніков, О.О. Гнатюк, С.М.Кулічова та студент музичного відділення М.С. Мартиненко, які майстерно виконали музичні твори на слова Тараса Шевченка.

Про автора поетичної збірки «Пробудження» Ларису Шабаліну, поет Петро Поліщук пише: » У Лариси Шабаліної рядок не просто римований з іншим рядком — тут римується саме життя, з його болями  і радощами, злетами і падіннями, добром і злом, — те життя, яке випало на долю поетеси і яке вона не просто пробиває, а творить, бо , як писав відомий філософ Лев Шестопалов, говорити про прекрасне — найостанніша річ: потрібно творити прекрасне».

 

Краєзнавча конференція

Ш а н у в а л ь н и к а м   і с т о р и ч н о г о   к р а є з н а в с т в а

У м а н щ и н и !

Ми, гайдамаки, ми всі однакі,

Ми за народ своє життя дамо.

Йшли діди на муки, ми підем правнуки,

Ми за народ своє життя дамо.

Не тішся, ляше, що сотня ляже,

Тисяча натомість стане до борні .

Українська народна пісня

12 лютого 2013 року  в Уманській  міській  бібліотеці-філії № 5 проходитиме  краєзнавча конференція “Умань гайдамацька”.  Ініціатори її проведення : завідувач кафедри історії України Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини професор Тетяна Кузнець, директор Уманського краєзнавчого музею Юрій Торгало, завідуюча Уманською міською бібліотекою-філією №5 Тамара Цимбал.

До участі в конференції запрошуються краєзнавці, науковці, студенти та школярська молодь. Конференція покликана розширити коло краєзнавців, поновити їх лави новими дослідниками. Тематика статей : краєзнавство, локальна історія, археологія, етнографія, природні багатства краю.



Новорічне вітання

З наступаючим НОВИМ РОКОМ та РІЗДВОМ вітає читачів, користувачів, друзів та колег колектив Уманської міської бібліотеки-філії № 5!

Бажає любові, добра, здоровя, достатку, творчих успіхів.

Запрошуємо на масові заходи, які будуть проводитись у січні 2013 року:

 

Коментований перегляд  літератури

« ЧАРІВНІ ЗИМОВІ СВЯТА»

2.01                             17.00

Різдвяні цікавинки « ПИСЬМЕННИКИ НАВКОЛО ЯЛИНКИ»

5.01                              14.00

5 хвилин з народознавством « ЯСЕН СВІТ КОЛЯДИ»

12.01                             15.00

Виставка однієї книги

ВИСТАВКА ОДНІЄЇ КНИГИ

“М А Р И Н А   П А В Л Е Н К О ПРО ПАВЛА ТИЧИНУ, НАДІЮ СУРОВЦОВУ, ВАСИЛЯ СИМОНЕНКА, ВАСИЛЯ СТУСА, ІРИНУ ЖИЛЕНКО’’ в  Уманській бібліотеці-філії№5

Автор цієї книги – уманська письменниця,  кандидат педагогічних наук, доцент кафедри украЇнськоЇ літератури Уманського Державного педагогічного університету імені Павла Тичини, Член НаціональноЇ Спілки письменників УкраЇни, переможець і лауреат літературних конкурсів, автор багатьох наукових публікацій , методичних рекомендацій–МАРИНА  ПАВЛЕНКО.

Вона розповість вам про дитинство п’яти   украЇнців, які прославили нашу краЇну у всьому світі. Читайте історію про Павла Тичину, поета-модерніста, державного та громадського діяча, академіка АН УРСР, чия складна доля є дуже характерною для першоЇ половини ХХ століття;

Надію Суровцову письменницю, журналістку, перекладачку, громадського діяча, спадщина якої досі майже не видана;

Василя Симоненка поета, прозаїка, перекладача, журналіста, творчість якого глибоко пронизана народнопісенними мотивами;

Василя Стусапоета, перекладача, публіциста, політв’язня, правозахисника, Героя України.

6 січня 2013 року виповниться 75 років з дня його народження . Марина Павленко пише :”Так, якщо хоч трохи житимемо за Василем Стусом  треба мати тверде переконання,що твоя Правда за тобою. Ті, що переслідують тебе,тримають УкраЇну в колоніальному ярмі шляхом страшного терору, геноциду, нищення найкращих синів УкраЇни. На твоєму прапорі – вільна Україна з вільними громадянами, державою, в якій не буде соціального визиску і національного гніту.Отже , борючись із темрявою, ти несеш своему народові світло Правди”.

Творчість Василя Стуса викликає  неабиякий інтерес у сучасних літературознавців.

У книзі має місце розповідь про Ірину Жиленкопоета, прозаЇка, перекладача, особливістю поетичного  світобачення  якоЇ було воздавання слави повсякденному  життю.

Запрошуємо всіх бажаючих докладніше ознайомитися з виставкою.

Тиждень права

Тиждень    права

Щороку , 10 грудня Міжнародне  співтовариство відзначає День прав людини. Саме цього дня 1948 року Генеральна Асамблея ООН прийняла Загальну Декларацію прав людини.

Правова освіта підростаючого покоління має здійснюватися в органічному поєднанні   з реальними подіями, щоб молодь усвідомила свій нерозривний зв’язок з іншими членами суспільства , відчула відповідальність перед державою, громадянами якої вона є.

Саме тому держава сприяє формуванню та розвитку молодіжної політики  в Україні в суспільному , культурному та освітньому аспектах.

Як зацікавити юнаків правовою літературою, як переконати їх не тільки знати свої права , але й виконувати свої обов’язки? Допомогти юнакам та дівчатам вільно орієнтуватися в складному вирі правових питань спрямовані заходи ,які проводились  у бібліотеці – філії №5:

Коментований перегляд друкованих видань : « Держава і право як закономірний результат розвитку цивілізації»;

Корисна інформація : « Права дитини, згідно з Конвенцією ООН»  ; із циклу заходів « Соціально — правова і політична культура»:

Тематичний захід інформаційного, освітнього та виховного характеру

« Права людини в українському суспільстві» з участю органів місцевої влади , органів  самоврядування, політичних партій.

 

До 400-річчя заснування Умані

Присвячується 400 — річчю заснування міста Умань  ( 1616- 2016)

Виставка — експозиція творів літератури та мистецтва

Нехай рідна Умань у щасті буя –

У тім нагорода   і втіха моя…

Уманчани   чудово знають про те, що їхня Умань мала безпосередній вплив на хід світової історії. Чого  тільки вартий той факт,  що наша Умань була столицею Правобережної України. Дуже цікаві також  і інші відкриття та знахідки, які засвідчують істинність речей на користь дивного самобутнього , історичного міста — фортеці.

Краєзнавча  література наповнює радістю і гордістю за своїх предків. Вона також впливає і на моральність наших  громадян та гостей міста, навчає більш бережно відноситися до наших цінностей, любити, пестити  і творити величне місто Умань.

В міській бібліотеці-філії №5 Уманської МЦСБ організована постійно діюча виставка-експозиція творів літератури та мистецтва краєзнавчої тематики.

У монографіях,збірниках наукових праць,навчальних посібниках уманських істориків ви дізнаєтесь про першу згадку про Уманщину(1497р.),першу документальну згадку про місто    (1616р.), про надання магдебурзького права (1663р)

Вашій увазі запропонована  література місцевих істориків: Г.Храбана, М.Комарницького, кандидатів історичних  наук  Ю.Бодрова, І.Кривошеї, професора, зав. кафедрою історії України Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини , керівника науково-дослідної лабораторії «Історичне краєзнавство Уманщини» Т.Кузнець, викладачів історії УДПУ.

Поповнилась виставка книгою наукового співробітника Уманського краєзнавчого музею В.М. Давидюка «Історія уманських вулиць», вулиця Жовтневої революції та площа Леніна,частина перша . Книга є початком серії досліджень історії вулиць,провулків, майданів міста Умані. На основі широкої джерельної бази зроблена спроба  «реконструювати» вигляд головних артерій міста кінця ХIХ  — початку ХХ ст.

У видавничо — поліграфічному центрі « ВІЗАВІ» міста Умані друкується друга  частина книги В.М.Давидюка « Історія уманських вулиць», вулиця Коломенська , вулиця Леніна та вулиця Піонтковського, яка незабаром поповнить виставку – експозицію.

Я люблю  у Софіївці думать,

Відганяючи спогадів рій

Від сьогодні ласкава Умань

Скільки житиму – бранець твій.

Василь Симоненко


В центрі України в старовинному місті Умані ви  можете відвідати дивовижний парк, який зачарує Вас загадковою романтичністю, своєрідним ландшафтом, різноманітністю рослинного світу.

Про Історію заснування , будівництва, розвитку і збереження  Національного дендрологічного парку « СОФІІВКА» — науково – популярні видання директора  І.С.Косенка та інших місцевих авторів.

Має місце  краєзнавчий альманах туризму, науки, культури ,  бізнесу «Вікно в Умань».

Під рубрикою «Літературне життя міста» твори уманських поетів , письменників:Членів Національної Спілки письменників України Петра Поліщука ,Марини Павленко, Ольги Павленко ,члена Спілки Журналістів України Ольги Тодчук ,Володимира Тодчука, Валентини Діхтяр , Євгенії Сухини, Григорія Савчука, Лариси Шабаліної, Любові Бойчук і інших.

Для тих, хто цікавиться літературою та історією  Уманського краю представлені нові науково – популярні та науково – документальні видання про земляків :генерала – лейтенанта К. М.Дерев’янка, Двічі Героя Радянського Союзу, командувача  фронтом генерала армії І.Д. Черняховського, поета Теофана Фіялка.

На фотовиставці розміщені фото:краєвиди парку «Софіївка» місцевого фотографа С. Гоменюка, картина маслом (автор  уманчанин А.Черненко),чеканка (А.Зброй ).

Запрошуємо відвідати бібліотеку — філію №5 і ближче познайомитись з історичною літературою про Умань.

Авторові «Пісні про рушник»

 

Авторові «Пісні про рушник»

Віршем місцевої поетеси, співачки, художниці Лариси Шабаліної розпочалась літературно — музична вітальня «Авторові «Пісні про рушник»»( до 100-річчя від дня народження Андрія Малишка) в міській бібліотеці – філії №5 Уманської МЦСБ:

Обухів пам’ятає про Малишка.
Течуть літа, мов Кобрини вода.
Мале дитя відкриє вперше книжку
І «Пісню про рушник» візьме у дар.

      Та й розпочне знайоме: «Рідна мати…»
Проллється слово світлом з роду в рід.
І квіти шани будуть проростати
У неньки Ївги на сумній горі.
Простелеться дорога рушниками,
Які вкриває двостороння гладь.
Поета хата білена руками
Тих Берегинь, чиї думки летять.
      В минуле, щоб зв’язати з сьогоденням,
Бо із глибин видніше майбуття.
І сяють обереги одкровенням
На вишитому дереві життя.

Є вулиця Малишкова і школа,
Козацький хрест, що тричі воскресав
Із небуття, як в казці. Видноколом
Вітри мелодій, відблиски заграв….

Ні , не згасає про поета згадка.
На материзні – серця материк.
І Ольга Сак – з його таки нащадків –
Малює Герб, а в ньому – той рушник.
  

Малюнок автора

Згадати видатного українського поета – пісняра завітали: місцева письменниця, публіцист Ольга Павленко, авторка книг «Мальви на причілку», «Абетка – ярмарок». Переможець літературних конкурсів, член Національної Спілки Письменників України.
Працює учителем української мови та літератури Бабанської загальноосвітньої школи району.



В студентські роки на літературних зустрічах зустрічалася з Андрієм Малишком. Має книгу з його автографом. Прочитала власний твір про пісню «Рідна мати моя..», яка відома у всьому світі.


Читаючи твори А.С. Малишка ми насолоджуємося чистою, виразною мовою, яскравими образами, а найбільш, мабуть, глибиною ліричного почуття.
Ольга Тодчук, поетеса, член Спілки Журналістів України, голова організації «АЖУР» ( Актив Жінок Уманського району), головний спеціаліст з гуманітарних питань Уманської районної ради, керівник юнацького дискусійного клубу «САПФІР» , який діє при районному Центрі дитячої та юнацької творчості розповіла про повоєнну творчість поета.



Своє ставлення і розуміння творчості Андрія Малишка зазначив у своєму виступі Дмитро Безверхній, юний поет, член дискусійного клубу «САПФІР» , заступник президента, переможець тринадцятого конкурсу «Обдарованість року», учень Паланської ЗОШ району. Прочитав власний вірш.


Про значення «Пісні про рушник» в її особистому житті та свій вірш мав місце у виступі Софії Кримовської, уманської  поетеси , журналістки, голови Уманського літературного клубу, адміністратора та редактора однойменного сайту.


Від пісні, від звичайної розмови, від гарячого земного життя йде Малишкова поезія, тому так пахнуть чебрецем, полином, м’ятою, степом, Дніпром, квітучим вишневим садом його вірші, які слухали у виконанні учнів Уманської ЗОШ №14.

 

Андрій Малишко — поет –лірик. Його голос,то ніжний , і схвильований, як перші слова кохання, то гнівний, сповнений пристрасті вибухової сили , не можна сплутати з чиїмось іншим.
Провідний мотив творчості А. Малишка – любов до України. Його поезія збагачує нас, виховує розуміння прекрасного.
Серед письменників ніхто не знав стільки пісень, як Андрій Малишко, і ніхто не вмів їх так гарно співати , як він. Отож мати не тільки рушник вишиваний дала на щастя синові, а й українську народну пісню. Він створив багато пісень,  які живуть і нині.



Пісні «Ми підем, де трави похилі…», «Київський вальс», «Пісня про Київ», «Цвітуть осінні тихі небеса», «Вчителько моя…», «Пісня про рушник», «Стежина» на слова Андрія Малишка виконали Галина Смілянець та Олександр Макаренко.
В літературно – музичній вітальні брали участь учні Уманського професійного ліцею (Заст. директора  із навчально –виховної роботи Н.П.Босовська), учні10-11кл. Уманської ЗОШ №3(заст..директора із навчально – виховної роботи О.В. Гнатишина), учні 8-х кл. Уманської ЗОШ №14 ( заст.директора із навчально- виховної роботи А.М. Сьомак).

 

 

 

 

 

 

 

У пам’яті сучасників назавжди зберігся його образ – людини рідкісного душевного багатства, полум’яного патріота, поета – трибуна, вічно молодого, чесного і принципового, з іскристим вогнем в очах.


Завідувач Уманської міської

бібліотеки-філії №5 Т.Цимбал.