Бібліотека та читач у віртуальному просторі

КОНКУРСИ, ДОСЛІДЖЕННЯ – Ц Е  ЗА В Ж Д И   Ц І К А В О,

К О Р И С Н О!!!!!!!!!!

Уманська міська бібліотека-філія №5 у 2 0 1 3 році буде брати активну участь у таких  основних заходах:

1. Всеукраїнському  соціологічному дослідженні : Яку книгу шукає в інтернеті молодий користувач? Як дізнатися про це бібліотекарю? – березень-вересень 2013 р.

2. Всеукраїнському анкетуванні “ Бібліотека та читач у віртуальному просторі. Місце зустрічі” – серпень-жовтень  2 0 1 3 р.

3. Всеукраїнському конкурсі творчих робіт «Молодь нового покоління»

4. Обласному конкурсі світлин » В об’єктиві — користувач»  —  з 1 березня по 15 квітня 2013 р.

Віри у власні сили, Надії на творчу перспективу,

Любові Наших користувачів ( і реальних і віртуальних),

мудрості й реалізації усіх наших планів.

 




Чи уявляємо ми себе без Шевченка?

Поетична творчість користувачів Уманської міської бібліотеки-філії №5

( до 199-річниці від дня народження Т.Г.Шевченка)

О л е н а    К о л е с н и к

П р о з а

Сьогодні ми завітали віддати належне творчості генія України Т.Г.Шевченка. Він чи не найщиріший патріот, людина, яка і дня не могла прожити, аби не згадати свою багатостраждальну неньку Україну.

Сказати, що я закохана в Шевченкову поезію, що схиляюсь у низькому поклоні перед пророком українського народу, на мою думку, цього мало.

Уявіть собі, нічне небо, всіяне зорями, великими, сяючими І маленькими, ледь помітними, окрасою нічного неба є, звичайно місяць. Якщо ми порівняємо українську літературу із зоряним небом, то особисто для мене Шевченко – найяскравіше світило. Його творчість стала джерелом для тисячі музикантів, художників, письменників, борців за волю, патріотів рідного народу. Зоряне небо притягує до себе думки мільйонів мрійників, воно манить, кличе, дарує крила.

Поезії Шевченка люблю з раннього дитинства: прості й легкі, разом з тим безмежно глибокі,  сповнені любові, віри, надії. Вони заставляють думати, переживати, захоплюватись…

В е л и к и й  К о б з а р

Кобзар великий, слава світом лине.
Своєї долі й щастя він коваль.
Учитель і мудрець. Для України
Його поезія – найвищая мораль.
Життя своє віддав він за Вітчизну,
І вірив у прекрасне майбуття.
А наміри його крилаті й променисті:
Найвище цінував людське життя.
Тож виправдаймо ми Тарасові надії,
Хай розцвітуть поета квіти – мрії.

Т а р а с  Ш е в ч е н к о

Великий геній України
І слова рідного атлант
ТАРАС ШЕВЧЕНКО…. Не загинув…
Не загасив колючий степ його талант.
Любов до матері Вітчизни,
Природи храму, до людей.
Це почуття прекрасне й чисте. 
З глибин душі творця іде.
Ми всі читаєм твори Кобзаря.
В яких він виливав любов І біль:
Садки вишневі та вечірняя зоря,
Думок при  них не вкрила часу цвіль.
Степи, лани, Дніпро і кручі
Усе це в памят і було
А згодом разом з тугою і смутком
Рядками на папір лягло.

Д о   Ш е в ч е н к а

Тарасе, сину неньки – України
Вклоняюсь низько, шлю палкий привіт!
Ти геніальна, неймовірная людина
Відома на весь білий любий світ.
Хоч пережив із Україною розлуку
Ти залишився справжнім патріотом.
Терпів заради правди й волі муки
І серцем був завжди з народом.
Ти не скорився, будучи солдатом,
Ти пережив часи нудьги й надії.
Душа летіла до Вкраїни птахом,
На його крилах розквітали мрії,
Тебе шанують й поважають покоління.
Тебе цінують, справжнього поета,
Краса і сила слів твоїх – нетлінна,
Цитує їх уся планета.

 

І н н а  М у х а

П р о з о в и й  т в і р Рука майстра

Духмяне літо… запах вишень… біла хата… Шевченків портрет на стіні. Придивляюся ближче, ближче… Так, що видно кожен помах чарівного пензля, виконаний рукою майстра, кожен  трепетливий помазок.

Торкаюсь їх, і не можу повірити: невже це справді його робота ? Робота Майстра, Генія. Хоча ні, який він геній? Він просто… Шевченко!

Шевченко… І у цім слові все різнобарв’я акварелей, усе різноголосся слів, уся мінливість найрізноманітніших душ.

На очі навертаються сльози, але не на мої – на його очі, такі глибокі, пронизуючі… Дивно якось: як так вийшло, що ті очі, змочені оливою, такі вистраждані? Як так вийшло, що у тім сумнім, але сповненім надії погляді вся Україна : від Карпат до шахт Донбасу, від глибоких синіх просторів Чорного моря  до чарівності буковинських лісів?

Бачу лише ті очі, що вп’ялися в мене, незгораючим світлом отої свічки, що тримає він у руках, незгасаючим словом “ Автопортрет”написаний унизу.

Почерк.. Це його почерк… Це він написав… Нестримно линуть думки у ту маленьку незручну майстерню…

Захоплена, зачарована,  стою, і не можу відвести погляду від його молодого обличчя, від високого, ще не заплямованого старістю та стражданнями чола і тих кучерів, що на нього спадають хвилями.

О. Шевченку! О великий геній ! Хіба ж хто інший міг так передати ту незрадливу витонченість рис, які торкаються чимось серця? Ні,більше ніхто, лише ти. О той натхненний Божий Дар! Ним залишився переповнений портрет.

О Шевченку! О генію!

 

В а л е н т и н а  Ш е в ч у к

Кобзареві

Слово – Божий дар…
Вагу його поклав ти на вівтар,
Щоб наш народ зумів спізнати.
Щоб ореолом засіяти
Посміли зерна вікові.
Щоб не рознесли степові
Вітри у далеч  невідому
Крихти зболеного слова.
Часом зрячі – геть сліпі,
А балакучі геть німі,
Бо розгубили цю скарбницю,
Продавши вогнену жар-птицю.
Твоє слово – вічний поклик,
Спраглих душ живлющий дотик,
Джерело надії, віри,
Серед недругів довіри.
Слово божий дар…
Ти сьогодні – світла дар.
Крізь темряву прорвалось воно знову.
Твоє Слово – моє Слово.


Умань гайдамацька

12 лютого 2013 року у бібліотеці-філії №5 Уманської МЦБС проведено краєзнавчу конференцію, присвячену 245-й річниці національно-визвольної селянської війни 1768-1769 років. Організатори її проведення : Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, кафедра історії України ( завідувач – професор Т.В. Кузнець), кафедра всесвітньої історії та правознавства ( завідувач – І.І. Кривошея), науково-дослідна лабораторія “ Історичне краєзнавство Уманщини” ( керівник – професор Т.В. Кузнець), Уманський державний історико-архітектурний заповідник “Стара Умань” ( директор – О.В. Мельничук), Уманський краєзнавчий музей ( директор Ю.В. Торгало), Уманська міська бібліотека-філія №5 ( завідувач – Т.Г.Цимбал).

Бібліотекар Л.В. Килінська представила літературу по темі конференції, яка є у книжковому фонді бібліотеки-філії №5 та в бібліотеках централізованої бібліотечної системи.


Тему “Селянська війна 1768-1769 років у дослідженнях Г.Ю.Храбана” висвітлила кандидат Історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії та правознавства УДПУ В.В. СОКИРСЬКА.

Саме до таких творінь, які навічно влилися до процесу пізнання сутності Коліївщини, належить і монографія Г.Ю. Храбана. Близько 30 років свого життя Григорій Юхимович витратив на глибоке дослідження повстання 1768-1769 р.р. в Україні, яке увінчалось виданням монографії Спалах гніву народного” об’ємом 173 сторінки. У Державному архіві Черкаської області робота дослідника Селянська війна на Україні в 1768-1769 р.р. представлена у 2-х машинописних варіантах. Більш детально це питання має місце у монографії молодого науковця В.В.СОКИРСЬКОЇ “Історик Г.Ю.Храбан: життєвий шлях та наукова спадщина ( 1902-1990 р.р.)

Кандидат Історичних наук,  завідувач кафедри всесвітньої історії та правознавства УДПУ, вчений секретар Державного історико-архітектурного заповідника “Стара Умань” І.І.Кривошея  розповів про місто Умань у власності магнатів Потоцьких.

Але чому саме гайдамацький рух і Коліївщина розвивались у південно-східних районах Правобережної України, тобто на землях Уманщини?

Відповів на ці запитання науковий співробітник відділу історії та природи Уманського краєзнавчого музею В.М.Давидюк.

Уманська фортеця у 1768 році мала міцні укріплення, в’Їздну браму, гарнізон піхоти, а в самому місті був полк надвірних козаків під орудою полковника Обуха. Одним із сотників цього полку був Іван Гонта. У місті, що було переповнене польським та єврейським населенням, яке сподівалося на захист за стінами уманської фортеці, стало відомо про переговори Івана Гонти з Максимом Залізняком.

Про ці Історичні події розповів науковий співробітник Державного історико-архітектурного заповідника “Стара Умань”С.А.Васільєв.

Магістрантка Історичного факультету УДПУ Д.М. Череушенко дослідила тему Релігійне життя в Речі Посполитій напередодні 1768 р.

В роботі конференції взяли участь учні  Уманського професійного ліцею ( заст. директора із навчально-виховної роботи Н.П.Босовська), учні 10-х та 11-х історичних класів загальноосвітньої школи № 3 ( заст. директора із навчально-виховної роботи Т.Б.Кравець) та учні 10-х історичних класів ЗОШ №14 ( заст. директора із навчально-виховної роботи А.М.Сьомак).

Шанувальники історичного краєзнавства Уманщини Ліза Ревук, Михайло Калюжний, Назар Піддубняк, Людмила Марич – учні 10 –го класу ЗОШ №3 виступили із своїми дослідженнями по темі “Народно-визвольне повстання 1768-1769 р.р.”  — (до 245-річчя).

Виступи супроводжувались використанням мультимедійних засобів.


Представляємо  д а р у н о к  б і б л і о т е ц і — К  Н  И  Г  И   К Р А Є З Н А В Ч О Ї Т Е М А Т И К И, автори яких викладачі Уманського державного педагогічного університету кафедри Історії України, кафедри всесвітньої історії та правознавства: Сокирська В.В. Історик Григорій Юхимович Храбан : життєвий шлях та наукова спадщина (1902-1990р.р.) — Монографія;  Християнська церква в Умані кінця ХУІІІ – початку ХХ століття; Регіональні проблеми української історії: Збірник наукових праць; Священко З.В. Історія Уманщини( із найдавніших часів до середини ХУІІ століття – Монографія; Історія Уманщини в Іменах : збірник наукових праць; Усна Історія Уманщини : колективізація.


12 лютого 2013 року у бібліотеці-філії №5 Уманської МЦБС проведено краєзнавчу конференцію, присвячену 245-й річниці національно-визвольної селянської війни 1768-1769 років. Організатори її проведення : Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, кафедра історії України ( завідувач – професор Т.В. Кузнець), кафедра всесвітньої історії та правознавства ( завідувач – І.І. Кривошея), науково-дослідна лабораторія “ Історичне краєзнавство Уманщини” ( керівник – професор Т.В. Кузнець), Уманський державний історико-архітектурний заповідник “Стара Умань” ( директор – О.В. Мельничук), Уманський краєзнавчий музей ( директор Ю.В. Торгало), Уманська міська бібліотека-філія №5 ( завідувач – Т.Г.Цимбал).

Бібліотекар Л.В. Килінська представила літературу по темі конференції, яка є у книжковому фонді бібліотекифілії №5 та в бібліотеках централізованої бібліотечної системи.

Літературно-мистецькі зустрічі

 

“Б е з   п р а б а т ь к і в с ь к о ї  с в я т о ї   м о в и  і

с о л о в” ї н о ї   п і с н і  н а р о д у   н а ш о г о 

 н е м а є»

—  літературно-мистецькі зустрічі з письменниками  та виконавцями української пісні Уманщини в бібліотеці-філії №5.

Прекрасна наша мова, бо писалась людьми з незглибимими душами, кров’ю гарячих сердець. Це мова самого народу. Це мова Кобзаря, якого ми любимо і яким пишаємось, якого знає і шанує весь світ. Слово – чисте і міцне, мов  криця, геніальної Лесі Українки, майстрів поетичного слова – М.Рильського, П. Тичини, В.Сосюри, В.Симоненка, Л.Костенко, С.Воробкевича, О.Підсухи, Д.Білоуса. Вони прагнули, щоб мова, ніби зелено віттям, огорнула всю Україну.

 І на  У м а н с ь к і й з е м л і українське слово звучить авторитетно. Поетичними рядками уманських поетів може пишатися наша Уманська земля, на якій вони зродилися, з ними не сором виходити й на всеукраїнські обшири. Їм зрадів би Іван Франко, автор живих, грізних, огромних сонетів та Нев’янучого “ Зів’ялого листя”, їх привітав би закоханий у класичні форми Максим Рильський.

Петро Поліщук — Член Національної Спілки письменників України. Лауреат літературно-мистецької премії «Берег надії» імені Василя Симоненка, лауреат літературної премії імені Бориса Нечерди.

Марина Павленко — лауреат літературної премії «Благовіст», українсько-німецької премії імені Олеся Гончара, літературної премії імені Михайла Чабанівського, премії Фонду Воляників-Швабінських при Фундації Українського Вільного Університету в Нью-Йорку, журналу «Березіль», премії імені Лариси Шахової, Член Національної Спілки письменників України. Ольга Тодчук — Член Спілки Журналістів України.

Володимир Тодчук-Товкач — має публікації в міськрайонній газеті. Його поезія специфічна, наповнена глибоким багатозначним змістом. У співавторстві з дружиною Ольгою Тодчук написали поетичну збірку «Плетиво світів».

Ольга Павленко -переможниця літературних міжнародних та всеукраїнських конкурсів, Член Спілки письменників України. Софія Кримовська — уманська поетеса, дипломант міжнародного літературного конкурсу «Гранослов». 

Лариса Шабаліна — поетеса, співачка, художниця, популяризатор народної творчості.

Валентина Дігтяр — поетеса, освітній і громадський діяч уманського краю. На слова Євгенії Сухини — поетеси, співачки, самодіяльного композитора написано ряд пісень.Сама п.Євгенія  теж написала чимало пісень на вірші поетів Черкащини. Має золоту медаль ВНГ за методичні матеріали стосовно роботи з батьками та громадськістю у вихованні дітей.

Микола Коструба — лікар, поет, художник, науковець.

Любов Бойчук — жінка з поетичною душею, неабияким хистом і нелегкою долею. Має титул «Жінка року»  в номінації » Поетичний літописець села». Автор поетичної збірки «Душа квітує віршами».

Юні обдарування рідного краю Марія та Даша Черній, учні Уманської дитячої школи мистецтв, неодноразові переможниці обласних та регіональних конкурсів виконавської майстерності обдарованих дітей. Сестри Черній навчаються в Уманській загальноосвітній школі № 11. У 2011 році Даша отримала гран-прі на обласному конкурсі. А ансамбль » Жар-птиця», в якому вони беруть участь зайняв перше місце. У виконанні сестер звучали пісні про Україну. Даша виконала авторську пісню про рідний край. Серед запрошених була: головний спеціаліст Уманської районної ради, керівник районного юнацького дискусійного клубу «САПФІР», організатор конкурсу «ОБДАРОВАНІСТЬ РОКУ» Ольга Тодчук.

У виконанні співачки Олени Мащенко звучали авторські пісні про Умань, парк «Софіївку».

Чарували своїм співом викладачі музичного відділення гуманітарно-педагогічного коледжу імені Т.Г. Шевченка:О.С.Бердніков, О.О. Гнатюк, С.М.Кулічова та студент музичного відділення М.С. Мартиненко, які майстерно виконали музичні твори на слова Тараса Шевченка.

Про автора поетичної збірки «Пробудження» Ларису Шабаліну, поет Петро Поліщук пише: » У Лариси Шабаліної рядок не просто римований з іншим рядком — тут римується саме життя, з його болями  і радощами, злетами і падіннями, добром і злом, — те життя, яке випало на долю поетеси і яке вона не просто пробиває, а творить, бо , як писав відомий філософ Лев Шестопалов, говорити про прекрасне — найостанніша річ: потрібно творити прекрасне».

 

Краєзнавча конференція

Ш а н у в а л ь н и к а м   і с т о р и ч н о г о   к р а є з н а в с т в а

У м а н щ и н и !

Ми, гайдамаки, ми всі однакі,

Ми за народ своє життя дамо.

Йшли діди на муки, ми підем правнуки,

Ми за народ своє життя дамо.

Не тішся, ляше, що сотня ляже,

Тисяча натомість стане до борні .

Українська народна пісня

12 лютого 2013 року  в Уманській  міській  бібліотеці-філії № 5 проходитиме  краєзнавча конференція “Умань гайдамацька”.  Ініціатори її проведення : завідувач кафедри історії України Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини професор Тетяна Кузнець, директор Уманського краєзнавчого музею Юрій Торгало, завідуюча Уманською міською бібліотекою-філією №5 Тамара Цимбал.

До участі в конференції запрошуються краєзнавці, науковці, студенти та школярська молодь. Конференція покликана розширити коло краєзнавців, поновити їх лави новими дослідниками. Тематика статей : краєзнавство, локальна історія, археологія, етнографія, природні багатства краю.



ШАНОВНІ ЧИТАЧІ І ГОСТІ САЙТУ!

Уманська міська бібліотека-філія № 5 пропонує Вашій увазі ще один вид нашої діяльності —   віртуальні виставки. Ми створюємо їх з однією метою – дати Вам можливість ознайомитись з книгами у зручний час.

У 2013 році на Вас чекають різноманітні, яскраві виставки.

1. Фізичне здоров’я та екологія в Україні.

2. Гайдамацькі повстання ХУІІІ століття і правда Історії ( до 245- річчя Коліївщини).

3. Економікс: принципи, проблеми і політика.

4. Література уманської письменниці Марини Павленко ( до 40 — річчя від дня народження).

5. Магдебурзьке право в Умані ( до 350 – річчя від часу введення).

6. Інформаційне суспільство : проблеми та здобутки.

7. Картини Ірини Гоменюк – нашої землячки, майстра народного декоративного розпису ( до 100- річчя від дня народження).

8. Нові надходження краєзнавчої літератури.

9. Правова держава і громадянське суспільство.

ЗАХОДИ УМАНСЬКОЇ МІСЬКОЇ БІБЛІОТЕКИ-ФІЛІЇ № 5 ДО 115-річчя від дня народження В.СОСЮРИ

Щирість, задушевність, яскрава, емоційно наснажена образність, звернення до найсокровенніших людських почуттів – основні риси поетичної спадщини В. Сосюри, якого справедливо називають одним із найтонших ліриків української літератури ХХ століття. Боротьба й кохання, ці, здавалося б, непоєднувані поняття стали лейтмотивом творчості поета. Він намагався осягнути складність та неоднозначність епохи, сучасником якої був, завжди залишаючись людиною, залюбленою в красу, довершеність – чи то зорі золоторогої, чи то ластівок на сонці, чи то рідного слова. Драматична доля спіткала деякі твори В.Сосюри, вони стали причиною безпідставних звинувачень у націоналізмі – тільки тому, що автор прагнув осмислити, збагнути справжню суть таких понять, як любов до Батьківщини, патріотизм. Йому вдалося передати ті найпотаємніші почуття, які живуть у серцях багатьох людей, але про які не кожен може сказати.

5 хвилин з поезіею : «ТАК НІХТО НЕ КОХАВ» 4 січня

КАТЕГОРІЯ КОРИСТУВАЧІВ: ЮНАЦТВО

МЕТА ЗАХОДУ : сприяти поглибленню знань про особисте життя та інтимну лірику поета; розвивати інтерес до національних надбань українського народу,  виховувати почуття людяності, доброти, честі, подружньої вірності.

ТАК НІХТО НЕ КОХАВ. ЧЕРЕЗ ТИСЯЧІ ЛІТ

ЛИШ ПРИХОДИТЬ ПОДІБНЕ КОХАННЯ.

В ДЕНЬ ТАКИЙ РОЗЦВІТАЄ ВЕСНА НА ЗЕМЛІ

І ЗЕМЛЯ УБИРАЄТЬСЯ ЗРАННЯ….

Сосюра справді умів любити щиро й вірно — від такого кохання зацвітає весна на землі, у небі золотий Оріон стає квіткою, яку можна  подарувати єдиній, коханій на усе життя людині.

Виставка – персоналія : » Я УКРАЇНУ НЕ ЗАБУДУ, ВОНА ДЛЯ МЕНЕ ЯК ЗОРЯ!» 5 січня

(ДО 115-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ВОЛОДИМИРА СОСЮРИ)

КАТЕГОРІЯ КОРИСТУВАЧІВ: ЮНАЦТВО

ВАШІЙ УВАЗІ ПРОПОНУЄТЬСЯ ВИСТАВКА, НА ЯКІЙ ПРЕДСТАВЛЕНІ ТВОРИ ПОЕТА УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ВІДРОДЖЕННЯ  ХХ століття,наукові та літературно-художні видання – хрестоматії української літератури та літературної критики ХХ століття, матеріали про нього в науково- методичних та літературно – мистецьких журналах “ Українська мова й література в сучасній школі”, науково- методичних журналах Міністерства освіти  і науки України “ Дивослово” , методичних журналах  “ Бібліотечка “Дивослова”. Має місце наукове видання Івана Дзюби “ З КРИНИЦІ ЛІТ”, том 3, який дає літературний портрет українського письменника .

Так, у Володимира Сосюри були прижиттєва слава і хула, злети і падіння. Були лауреатські відзнаки і злісні цькування, багаторічне замовчування і божевілля, репресії і депресії. А було ще й інше : на творчості Сосюри виростали цілі покоління українських патріотів, його безсмертний вірш  “ ЛЮБІТЬ УКРАЇНУ”  породив легіон поетів-борців за українську волю і долю , за майбутнє великого Шевченкового роду – народу.

Запрошуємо до перегляду.

ЗАХОДИ УМАНСЬКОЇ МІСЬКОЇ БІБЛІОТЕКИ-ФІЛІЇ № 5

ДО 75 – річчя від дня народження ВАСИЛЯ СТУСА

Життя і творчість В.Стуса,одного з найвизначніших поетів ХХ століття, схоже на спалах – короткий і яскравий . Мистецька спадщина В.Стуса оригінальна, потужна, самобутня. Дослідники його художнього доробку стверджують, що годі шукати в ньому тематичної чи жанрової різноплановості . Поет тривалий час був насильно відірваний від нормального людського життя, від сучасного йому літературного процесу, що певною мірою й визначило поетику його творів, їхній художній світ, але аж ніяк не позначилося на загальнолюдському пафосі поезій, силі емоційного впливу на читача.

Поет прагне наблизити людей до ідеалів добра, справедливості, гуманізму, правди – цих вселюдських ідеалів, за якими для нього не губилася Ідея національної самосвідомості рідного народу.

КНИЖКОВА ВИСТАВКА- ПЕРЕГЛЯД : » ЯК ДОБРЕ ТЕ, ЩО СМЕРТІ НЕ БОЮСЬ Я …» — 4 січня

Мають місце твори письменника,  критичний матеріал про Василя Стуса  у періодичних виданнях.

Цікавим є краєзнавчий розділ виставки. У літературно- художньому виданні “ По той бік мовленого слова “ ( Упорядник Григорій Білоус) увійшли аналітичні матеріали до літературного портрету Василя Стуса. Текст цього збірника дає унікальний матеріал педагогам, студентам, школярам для вивчення літератури рідного краю. До Часопису Черкаської обласної організації  Національної Спілки  письменників Черкащини “ Холодний Яр”  ввійшов твір Василя  Стуса “  Зникоме розцвітання особистості “.

Запрошуємо до перегляду.

ВИСТАВКА ОДНІЕЇ КНИГИ : «МАРИНА ПАВЛЕНКО ПРО ПАВЛА ТИЧИНУ,НАДІЮ СУРОВЦОВУ, ВАСИЛЯ СИМОНЕНКА, ВАСИЛЯ СТУСА, ІРИНУ ЖИЛЕНКО»2 січня 2013 р.

 

Про виставку однієї книги читайте за адресою:

http://umanlibrary5.blox.ua/2012/12/Vistavka-odniyeyi-knigi.html

 

Хоч православна церква по значимості ставить Різдво швидше на друге місце, більше шануючи Воскресіння Христове, але український народ веселиться і розважається найщиріше і найяскравіше саме у сувору зимову пору.

РІЗДВЯНІ   ЦІКАВИНКИ  “ПИСЬМЕННИКИ НАВКОЛО ЯЛИНКИ “

Ви познайомитесь з творами українських письменників даної  тематики :  Наталі Віргуш, Ольги Павленко, Володимира Дрозда, Валерія Шевчука, Олени Довгань,Івана Драча та інших.

Тож нехай Новий рік усім письменникам принесе любов, дружбу й натхнення–крила !

 

ЗАХОДИ УМАНСЬКОЇ МІСЬКОЇ БІБЛІОТЕКИ- ФІЛІЇ № 5 ДО ДНЯ СОБОРНОСТІ ТА СВОБОДИ УКРАЇНИ

День Соборності – свято України, що відзначається щороку 22 січня в день проголошення Акту возз’єднання Української НародноЇ Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося в 1919 році.

Офіційно в Україні День Соборності відзначався з 1999 року. Свято встановлено в Україні, враховуючи велике політичне та історичне значення об’єднання Українсько ї Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки для утворення єдиної ( соборної ) держави…» згідно з Указом Президента України « Про День соборності України» від 21 січня 1999 року № 42/ 99. У цей день також прийнято згадувати іншу подію , яка відбулась рівно на рік раніше 22 січня 1918 року – прийняття IУ Універсалу УЦР , яким проголошувалася повна незалежність УНР.

30 грудня 2011 року указом Президента України Віктора Януковича День соборності на офіційному рівні було скасовано натомість встановлено « ДЕНЬ СОБОРНОСТІ ТА СВОБОДИ УКРАЇНИ»

ІНФОРМАЦІЙНО- ТЕМАТИЧНА ВИСТАВКА: СВЯТИЙ СОБОР, ЩЕ ЗВЕДЕНИЙ ДІДАМИ, НАВІКИ ЗБЕРЕЖІТЬ В ДУШІ СВОЇЙ 17 – 23 січня

Виставка познайомить Вас із навчальними посібниками, підручниками для студентів історичних спеціальностей вищих навчальних закладів, матеріалами газет центральних органів виконавчої влади України “ Урядовим кур”єром” та “ Українським історичним журналом” Національної Академії Наук України, інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені  І. Ф. КУРАСА, які висвітлюють тему прагнення до єдності всіх теренів українського народу- ідею Соборності та Свободи України.

ІСТОРИЧНА ПОДОРОЖ : СОБОРНІСТЬ У ПОЕТИЧНОМУ ВИМІРІ” — 19 січня

І, подавши братні руки,

Всі народи, як брати,

Поклялися спільно йти

До братерства, згоди, злуки

Олександр Олесь

Ідея Соборності України звучить в поезіях Олександра Олеся та Євгена Маланюка.